Тема: Опади, що випадають з хмар та з повітря, їх види,вимірювання. Карта  розподілу опадів.

        Атмосферні опади — це вода, що випадає з хмар або

безпосередньо з повітря в рідкому чи твердому стані. Кількість

 опадів залежить від вологості повітря: чи більша вологість, тим

 ймовірніше випадання  опадів. Під час дощу, наприклад,

 вологість повітря перевищує 90%.

       Атмосферні опади — дощ, сніг, град, роса, іній — усім

вам добре відомі.

  

    Їх поява в атмосфері пов’язана з унікальними

властивостями води. Тепер, знаючи про випаровування та

конденсацію, насичене і не насичене водяною парою повітря,

ви легко зможете пояснити їх виникнення. Дії атмосферних

опадів дуже суперечливі. Наприклад, дощ несе живильну

вологу рослинам, а може бути джерелом руйнівних повеней.

Або сніг — вкриває посіви та коріння рослин від згубних

морозів, а може стати причиною обриву ліній електропередач,

заносів, аварій на дорогах. То які вони — атмосферні опади,

знайомі незнайомці? Поговорімо про них більш докладно.

Різновиди  опадів

      Дощ, сніг, град випадають безпосередньо з хмар. 

Найдрібніші крапельки води, що містяться у хмарах, за певних 

умов зливаються, поступово збільшуючись. Такі опади ми 

відносимо до тих, що випадають безпосередньо із хмар. А ось

роса, іній, туман утворюються в результаті стикання 

охолодженої земної поверхні і теплого повітря. Це є приземні 

опади. 

          До рідких опадів належать дощ, роса, туман, 

до твердих — сніг, град, іній, паморозь, ожеледь, ожеледиця.

За тривалістю  опади є: обложні (тривалі), зливові 

(сильні короткочасні), мрячні (маленькі крапельки води) 

Характеристика видів опадів

Дощ

 

     Найдрібніші крапельки води, що містяться у хмарах, за

 певних умов зливаються одна з одною,поступово 

збільшуючись. Хмара темнішає, збільшені крапельки води не

можуть більше утримуватися  в повітрі  і падають на землю.

Роса

    Роса спостерігається літньої ночі в ясну погоду, коли повітря

стикається з охолодженою земною поверхнею й залишає на 

ній вологу.

Туман

                                                                                                             

     Туман виникає біля поверхні охолодженої землі, тобто за

умов зниження температури повітря. У холодному повітрі 

водяна пара конденсується в дрібні завислі крапельки води.

Ось чому туман буває вранці, коли поверхня землі ще не 

встигла прогрітися. Туман, що піднявся від поверхні землі

 є хмарою.

Сніг

     Якщо хмари складаються з кристаликів льоду, то

утворюються сніжинки і йде сніг.  Сніжинки являють собою

крижані кристалики, що утворюються в результаті злипання

одного з іншим. Якщо сніжинки пролітають через краплинки 

води –  то утворюється сніжна  крупа. 

Град

      Град - це крупинки снігу, покриті кірочкою льоду.  Чому 

він буває тільки влітку? Виявляється, град випадає з купчастих 

хмар, які з теплим повітрям піднялися на висоту 10 км. Він

утворюється у хмарах під час висхідних потоків повітря теплої

пори року. Крапельки води за цих умов, потрапляючи на 

велику висоту, замерзають, і на них шарами нарощуються 

водяні кристали. Падаючи, вони додатково насичуються

переохолодженою вологою і збільшуються в розмірах.

Ожеледь

     Якщо  в холодну пору року підвищується температура, то

 тепле і вологе повітря може утворити на поверхні  предметів

крижаний наліт якщо це супроводжується поступовим

зниженням температури повітря, то на ґрунті утворюється

ожеледь. Зазвичай ожеледь спричиняє холодний дощ. При

сильному вітрі і низьких температурах крапельки води

намерзають на предмети – так утворюється ожеледиця.

Іній  

    Ранньої весни і пізньої осені, у ясну безхмарну ніч,

 утворюється  іній. Це тонкий шар крижаних кристаликів, які

осаджуються на поверхні ґрунту, траву і наземні предмети.

  Паморозь

    У тиху морозну погоду утворюється  паморозь – тверді 

опади у вигляді кристаликів льоду.

Прилади для вимірювання опадів

      Для вимірювання кількості опадів на метеорологічних 

станціях використовують опадомір та снігомірну рейку.

      Опадомір – це циліндричне металеве відро діаметром до 20

см. До опадоміру вставлена діафрагма, яка не дає 

випаровуватися волозі. Воду виливають два рази на добу

(о 7 та 19 год.) у спеціальну вимірювальну склянку з 

поділками.  Опадомір встановлюється на висоті 2 м..  Тверді 

опади перед вимірюванням розморожують. Товщину снігу

 вимірюють снігомірною рейкою. На метеорологічних станціях

кількість опадів вимірюється двічі на добу  (о 7-й та 19-й год).

Товщину снігового покриву вимірюють  снігомірною рейкою.

Розподіл опадів на земній кулі

    Опади на земній кулі, випадають досить нерівномірно.

 Так, у Київській  області щороку випадає, 500–600 мм опадів, 

у пустелях — 100–150 мм на рік, на екваторі — від 1500 до

 2000 мм. А є на нашій планеті місце, де людина під дощем

 лишається сухою. Таке явище спостерігається в пустелях, де

 повітря надзвичайно сухе і має дуже низьку вологість. Дощ

 тут випадає рідко, але навіть тоді, коли буває, краплі, поки

 летять до землі, перетворюються на пару. Вони ніби

 насичують повітря водяною парою. У деяких районах

 африканської пустелі Сахара в середньому буває менше 1 мм 

опадів на рік.

Робота з картами атласу

     Визначити на кожному материку райони, де випадає 

найбільше кількість опадів.

     Назвіть райони з найменшою кількістю опадів на Землі?

Річна кількість опадів (мм) на території України

Завдання для самоконтролю

1. Атмосферні опади – це   вода ______________________

2. Для вимірювання опадів використовують ____________

3. Опади, що безпосередньо утворюються із повітря 

– це _____________

4. Опади, що випадають із хмар – це _______________               

5. Чому тумани бувають тільки вранці? 

Домашнє завдання

Розглянути даний матеріал;

Знайти  народні прикмети на визначення погоди.

 Додатковий матеріал до уроку

    «Наймокріше» місце земної кулі — Черрапунджа —

 невеличке індійське селище у південному передгір’ї Гімалаїв.

 Тут щороку в середньому випадає понад 12 тис. мм опадів.

 Понад 10 млн цебер на кожний гектар! У «рекордний» 1947 

рік кількість опадів тут становила 24 326 мм!

    Майже не поступається Черрапунджі колумбійське містечко 

Тупунендо, в якому щороку випадає 11 770 мм опадів. Ще 

одним «мокрим» місцем на земній кулі є Гавайські острови. 

Тут щороку в середньому землю зволожує шар вологи 

завтовшки 10 м. На тутешньому острові Кауай дощова погода 

триває 350 днів на рік.

   Полюс посушливості, радше за все, перебуває в Чілійській 

пустелі Атакама, що простягається вздовж західного 

узбережжя Південної Америки. Дощів там взагалі не буває. 

Кількість опадів вимірюється десятими частками міліметра — 

у вигляді ранкових туманів. За останніми даними, посуха 

триває тут уже понад чотири століття!

  
    Найбільший град випав 28 березня 1867 р. в околицях міста Белларі в Індії. Градини мали розмір невеликої дині, деякі з них важили майже півтора кілограма. Подібний град випав у 1986 р. у Банґладеш, позбавивши життя 92 мешканців.

     Найбільш грозовим місцем є місто Боґор на острові Ява, 

розташоване на північному схилі гори Саланг поблизу столиці 

Індонезії Джакарти. Тут блискавки спалахують у середньому 

322 дні на рік.

    
     Гніздом блискавок називають місце, куди грозові розряди 

б’ють із дивовижною невідступністю. У 1978 р. поблизу 

фінського селища Оравікоскі за рік розрядилося 2276 

блискавок! Найбільша кількість блискавок за добу — 665 тис.

— зафіксована наприкінці липня 1992 р. в місті Карлсруе в 

Німеччині.